Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2014 року Справа № 920/160/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого-судді суддів:Демидової А.М., Воліка І.М. (доповідача), Ємельянов А.С.,розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст"на рішеннявід 13.03.2014 господарського суду Сумської області та на постанову від 14.05.2014Харківського апеляційного господарського судуу справі№ 920/160/14 господарського суду Сумської області за позовом Державного підприємства "Вугільна компанія "Краснолиманська"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст"простягнення 391 558,20 грн.В судове засідання прибули представники сторін:позивачане з'явились;відповідачане з'явились;Відповідно до Розпорядження секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 11.08.2014 для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегією суддів у наступному складі: головуючий - Демидова А.М., судді - Волік І.М. (доповідач), Ємельянов А.С.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2014 року позивач - Державне підприємство "Вугільна компанія "Краснолиманська" (надалі - ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська") звернулося до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" (надалі - ТОВ НВО "Червоний металіст") про стягнення заборгованості у розмірі 382008,00 грн. за недопоставлений товар по Договору № 25/09-3 від 25.09.2013, а також пені у розмірі 9550,20 грн. та витрати по сплаті судового збору

20.02.2014 позивач - ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" подав до суду заяву про уточнення позовних вимог (за вих. № 01/11-479 від 20.02.2014), в якій просив стягнути з відповідача за неналежне виконання умов Договору № 25/09-3 від 25.09.2013 пеню у розмірі 11460,24 грн та витрати по сплаті судового збору.

Рішенням господарського суду Сумської області від 13.03.2014 у справі № 920/160/14 (суддя Моїсеєнко В.М.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 (колегія суддів: Слободін М.М. - головуючий, судді - Білецька А.М., Гребенюк Н.В.), позов задоволено; стягнуто з ТОВ НВО "Червоний металіст" на користь ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" 11460,24 грн. пені, 1827,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами судів попередніх інстанцій, відповідач - ТОВ НВО "Червоний металіст" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 13.03.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 скасувати, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і зокрема, вимоги частини 3 ст. 220, частини 1 ст. 221 Господарського кодексу України, оскільки з урахуванням зазначених законодавчих приписів не надано належної правової оцінки умовам пунктів 5.1. та 5.2. Договору щодо прострочення виконання зобов'язання внаслідок прострочення кредитора, що призвело до прийняття неправомірних рішень та є підставою для їх скасування.

Позивач не скористався правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзиви на касаційну скаргу відповідача до Вищого господарського суду України не надіслав, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Представники сторін у судове засідання касаційної інстанції не з'явились про час, місце та дату розгляду справи повідомлені належним чином, а тому їх неявка у судове засідання не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті без їх участи.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України, заслухавши суддю-доповідача та перевіривши матеріали справи, дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що за результатами відкритих торгів, які відбулися 06.09.2013, між ДП "Вугільна компанія "Краснолиманська" (Покупець) та ТОВ НВО "Червоний металіст" (Постачальник) був укладений Договір № 25/03-3 від 25.09.2013 (надалі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язався поставити Покупцю у 2013 році товар, зазначений в специфікації, а Покупець прийняти і оплатити такий товар на загальну суму 1 667 299,98 грн.

Відповідно до пункту 4.1. Договору, Покупець за рахунок бюджетних коштів здійснює 100 % передоплату від суми заявленого товару на підставі виставленого рахунку. Попередня оплата закупівлі товару здійснюється за умови отримання дозволу Головного розпорядника бюджетних коштів відповідно до п.1 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2006 № 1404 на строк не більше трьох місяців. У випадку отримання відмови - оплата здійснюється протягом 3 днів після постачання.

Згідно листа Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 02.10.2013 за вих. № 2/26-3595, позивач (Покупець) отримав згоду головного розпорядника бюджетних коштів на здійснення попередньої оплати.

В подальшому, на виконання умов Договору позивач здійснив 100 % передоплату у сумі 1 667 299,98 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 555 від 02.12.2013.

27.12.2013 відповідач здійснив часткову поставку товару на загальну суму 1 285 291,98 грн., частина товару на суму 382 008,00 грн. відповідачем не була поставлена у встановлені Договором строки, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення оплати за недопоставлений товар у розмірі 382008,00 грн. та пені у розмірі 9555,20 грн..

Разом з тим, на час розгляду справи по суті, позивач заявою про уточнення позовних вимог за вих № 01/11-479 від 20.02.2014 зазначив про те, що на даний час відсутні підстави для стягнення з відповідача заборгованості у сумі 382 008,00 грн., оскільки зобов'язання щодо постачання товару виконано в повному обсязі 27.01.2014, а тому просив суд стягнути з відповідача 11 460,24 грн. - пені за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань.

Судом прийнято до розгляду уточнені позовні вимоги та задоволено їх у повному обсязі, з посиланням на те, що встановлення факту не виконання відповідачем умов щодо поставки товару у строки обумовлені Договором, є підставою для настання правових наслідків встановлених договором, і зокрема, сплата пені відповідно до ст. ст. 549 - 552 Цивільного кодексу України. При цьому судом здійснено перевірку правильності нарахування пені та встановлено, що пеня в сумі 11 460,24 грн. нарахована в межах строку позовної давності, з дотриманням приписів Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", та частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому позовні вимоги задоволено у повному обсязі.

При цьому, судом апеляційної інстанції відхилено заперечення відповідача щодо прострочення боржника внаслідок прострочення кредитора (позивач в порушення пунктів 5.1. та 5.2. Договору не подав письмової заявки на узгоджену партію товару), виходячи з того, що за умовами Договору, найменування, кількість, вартість товару, сторонами узгоджено в Специфікації № 1 до Договору, і відповідно до п. 5.2., відповідач зобов'язаний був поставити узгоджену партію товару протягом 90 днім з моменту укладення договору, що останнім не було зроблено своєчасно.

Враховуючи, що відповідач не виконав взятих на себе зобов'язань за Договором № 25/09 від 25.09.2013 щодо поставки частини товару у строки встановлені догором, господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до правильного висновку про порушення зобов'язання наслідком чого є сплата неустойки (пені) нарахованої відповідно до умов Договрору та з дотриманням приписів закону, а тому дійшли обгрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги збігаються з доводами апеляційної скарги відповідача та були предметом дослідження в суді апеляційної інстанції, де їм дана належна юридична оцінка, вони не спростовують висновків господарських судів і підстав для скасування судових рішень колегія суддів не вбачається.

З огляду на приписи ст. 49 ГПК України, судові витрати за подання касаційної скарги покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Червоний металіст" залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.05.2014 та рішення господарського суду Сумської області від 13.03.2014 у справі № 920/160/14 залишити без змін.

Головуючий, суддя А.М. Демидова

Судді : І.М. Волік

А.С. Ємельянов